1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

2. Моніторинг якості освітиможе бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством.

3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.

Внутрішній моніторинг освітньої діяльності

у КЗДО №176 ДМР за 2022р.

МЕТА: визначити стан, тенденції та закономірності розвитку ЗДО, освітню діяльність за грудень, провести об’єктивну оцінку результатів і виробити на цій основі рекомендації щодо покращення освітньої діяльності, всієї роботи в цілому (визначити позитивні та негативні показники, порівняти їх з очікуваними результатами.

Методи збору інформації:

- вивчення документації;

- спостереження за освітнім процесом в системі онлайн;

- спостереження за роботою вихователів в ЗДО;

- анкетування,тестування вихователів,батьків,дітей;

- бесіди з вихователями,батьками,дітьми;

- розміщення та проведення занять на освітніх платформах;

- розміщення матеріалів для батьків.

Прогнозований результат (бажаний ).

Виконати все заплановане за планом роботи на грудень.
Розширювати свідомі знання працівників про історичний шлях українського народу, допомагати переосмислити нове ставлення до історії, культури, реальних подій сьогодення.
Розширення і поглиблення знання про красу і силу рідної української мови,уміння застосовувати мову відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів української мови, об’єднання навколо спільної ідеї.
Вдосконалення технічних навиків роботи на платформі ZOOM і Classroom та програмі InShot.
Поповнити освітній процес новими посібниками.
Краще здійснювати зворотній зв'язок з батьками і дітьми.
Створити умови для самовираження, самореалізації, прояву індивідуальності як самого працівника так і кожної дитини.

Висновок:

Враховуючи реалії тотальної невизначеності, спираючись на сьогодення, в нашому закладі освітній процес вибудовується дистанційно із урахуванням специфіки індивідуальної роботи , керованої вихователем, самостійною діяльністю дітей та обов’язковою організацією психолого-педагогічного супроводу віх учасників освітнього процесу.

Робота проводиться згідно річного плану роботи та індивідуальних планів вихователів під час дії правового режиму воєнного стану, календарного планування.

Складений графік роботи вихователів на освітніх платформах Classroom, ZOOM. Заняття знімаються на відео та монтуються в програмі InShot (за жовтень, листопад зберігаються на Google диску). Крім того, завдання, мета тематичних тижнів, матеріал до пам’ятних дат, консультацій, рекомендацій для батьків і вихователів висвітлюються в соціальній мережі Viber , а також там висвітлює свій матеріал ст. медична сестра, заняття гуртка для працівників «Плекаємо рідну мову» і «Українознавство» Назарова Т.І. Вихователь Мізевич Людмила Василівна і Назарова Валентина Вікторівна підготували і розмістили власні дидактичні матеріали на YouTube-каналі закладу.

Позитив в роботі:

Намічені бажані результати досягненні;
Працівники налаштовані на постійний пошук нового в дистанційній роботі, розбудові ДЗ.
Розуміння колективом опрацювання сьогодні з учасниками освітнього процесу українознавчої тематики, розуміння, відчуття в собі гордого «Я-українець(ка) і Україна понад усе!».
Удосконалення всіма,як ніколи, своєї єдності з Батьківщиною, значення патріотичного виховання, його єдності із соціально-громадським і морально-правовим вихованням (результат цілеспрямованого виховання).

Це:

- проведення заходів, спрямованих на формування навичок соціально-громадянської компетенції українців (українознавча спрямованість в облаштуванні території закладу, групових кімнат, документації),

- брифінг на тему: «Моя країна - Україна»;

- Заняття гуртків «Плекаємо рідну мову», «Українознавство»;

- До Дня збройних сил України челендж на тему: «ЗСУ – незламність, непереможність, мужність» тощо;

- донати на ЗСУ, дітям деокупованих територій, бійцям у шпиталі тощо.

Інтеграція родинного і суспільного виховання з проблем життєдіяльності дітей, зокрема навичок безпечної поведінки під час війни:

поповнили папку «Зберігаємо психологічне здоров'я дитини під час війни» новим матеріалом. (вихователі)
оформили пам’ятки для батьків «Заходи безпеки під час новорічних і різдвяних свят», «Будь помітним на дорозі – збережи життя!», «Цікаві ідеї для новорічних свят», пам’ятка для вихователів «Що означають наші пози, рухи, жести» Назарова Т.І.

Постійно ведеться робота з батьками з метою з’ясування емоційного стану родини, значущості дистанційних занять для розвитку дітей, залучення їх до онлайн-занять. До онлайн-занять залучаються щоденно приблизно 7-8 дітей.
Постійне оснащення освітнього процесу:

придбали ляльковий театр (батьки)
покидьковий матеріал (стаканчики, коробки…)(батьки).

Оформили:

Фото-зони до святкування новорічних і різдвяних свят;

Дидактичні ігри: «Впізнай українця», «Моя Україна», …;

Вправи на дихання: «Дзвіночки», «Дощова хмаринка», …

Негатив в роботі:

Об’єктивна неможливість урахування індивідуальної освітньої траєкторії розвитку кожної дитини в умовах дистанційної роботи під час дії режиму воєнного стану.
Технічні негаразди під час дистанційної роботи.
Вихователями не зажди робиться аналіз зробленої роботи з продуманими , конкретними заходами по покращенню роботи.
Не завжди прослідковуються результати від відвідування вебінарів вихователями.
Вихователі не всі, раніше зроблені зауваження враховують плануючи подальшу свою роботу.
Не всі діти залучені до онлайн-занять з різних причин.

Пропозиції:

Продовжувати вивчати потреби та запити батьків щодо надання освітніх послуг для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії розвитку дошкільників за допомогою онлайн опитування (зворотного зв’язку).
Вчасно узгоджувати календарні плани та план індивідуальної роботи зі всіма спеціалістами.
Домагатися залучення більшої кількості дітей до онлайн занять.
Ретельніше готувати звіти про зроблену роботу за місяць, визначати позитивне і негативне в своїй роботі, намічати заходи для покращення своєї роботи находячи можливі резерви.

Опрацювати: ст. «Як правильно хвалити дитину, або що не так зі словом «молодець» Н. ж.Вихователь –методист №10/22,с.13; «Дистанційка не вдається: аналізуємо помилки» Наталія Савінова, ж.Вихователь-методист №10/22, с.53

Директор Валентина НАЗАРОВА

Порядок проведення моніторингу якості освіти: документ за 5 хвилин

Моніторинг проводять з метою виявити та відстежити тенденції розвитку якості освіти, встановити відповідність фактичних результатів освітньої діяльності заявленим цілям, виявити причини відхилень від означених цілей

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Моніторинг проводять відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти (далі — Порядок), інших актів законодавства, документів закладів освіти, програми моніторингу (далі — Програма).

Моніторинг проводять відповідно до принципів:

систематичності та системності;
доцільності;
прозорості моніторингових процедур та відкритості;
безпеки персональних даних;
об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;
відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.

Відповідно до п. 2, 4, 5 розд. І Порядку

ОБ’ЄКТИ МОНІТОРИНГУ

Об’єктами моніторингу можуть бути:

знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
освітні та управлінські процеси в закладах освіти;
різні види діяльності учасників освітнього процесу: навчальна, організаційна, управлінська тощо;
умови здійснення освітньої та управлінської діяльності: матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо;
результати запровадження освітніх змін, інновацій;
стан організації освітнього процесу в закладі освіти;
інші об’єкти, визначені у Програмі.

Відповідно до п. 6 розд. І Порядку

СУБ’ЄКТИ МОНІТОРИНГУ

Суб’єктами моніторингу можуть бути:

Міністерство освіти і науки України;
Державна служба якості освіти України, її територіальні органи;
Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри;
заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи;
інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.

Ініціаторами моніторингу можуть бути його суб’єкти, а також місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до п. 2, 3 розд. ІІ Порядку

ВИДИ МОНІТОРИНГУ

Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній моніторинг ініціюють та проводять заклади освіти. Заклад освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог Порядку та інших актів законодавства.

Зовнішній моніторинг може проводитися на рівні закладу освіти, місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.

Відповідно до п. 1, 3 розд. ІІІ Порядку

ПРОЦЕДУРА ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ

Моніторинг проводять у такі етапи:

планування та підготовка моніторингу — формулювання проблеми, визначення мети та завдань, визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо;
розробка Програми;
проведення моніторингу;
збір та обробка результатів моніторингу;
аналіз та інтерпретація результатів моніторингу;
оприлюднення результатів моніторингу.

У Програмі визначають мету і завдання, суб’єкти й об’єкти, форми та методи, індикатори, умови, процедури проведення моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми їх узагальнення.

Одержувати інформацію під час моніторингу можна у різній формі:

безпосередньо від учасників дослідження — спостереження, інтерв’ювання тощо;
опосередковано від учасників дослідження — у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо;
без залучення учасників дослідження — вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо.

Моніторинг можна проводити з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, зокрема дистанційно.

Відповідно до п. 1, 3, 5 розд. ІV Порядку

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ

Результати моніторингу зазначають у звіті, який готує суб’єкт моніторингу відповідно до Програми.

У звіті обов’язково вказують індикатори та шкалу, використані для визначення результатів моніторингу, а також методику, застосовану для їх обрахунків.

Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.

Відповідно до п. 1 розд.VI Порядку

Примітка. Пам’ятка підготовлена відповідно до наказу МОН «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» від 16.01.2020 № 54.