КЗДО №176 ДМР

 





w.dilovamova.com/">Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Мовленневий розвиток

Мовленнєвий розвиток

 

 

Мово рiдна, слово рiдне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тiльки камiнь має…

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всiх ненька говорити

Ненька наша мила ?!.

 

Дуже  важливо у спілкуванні з дитиною дотримуватися мовленнєвого кодексу:

•    розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини;

•    пам'ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім'ї є мати, батько, бабуся чи дідусь;

•    не забувайте, що ваше мовлення - взірець для наслідування;

»    спонукайте дитину до звуконаслідування, правильного промовлення слів;

•    ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини;

•    якомога   більше   залучайте   дітей   до   ігор,   розповідайте   казки,   розучуйте   пісні, скоромовки, вірші;

•    привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми;

•    ведіть словничок, записуйте перші мовленнєві творчості вашої дитини;

•    уважно ставтеся до запитань вашої дитини;

•    ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою дитині;

•    проводьте ігри в слова,

•    кожне незрозуміле дитині слово обов'язково поясніть;

            Найголовнiшою ознакою держави та нацiї є iї рiдна мова. Рiвень розвитку рiдної мови вiдображає рiвень духовного розвитку нацiї, iї культури. Рiдна мова - невiд`ємна частка Батькiвщини кожної людин , iї Вiтчизни, це  ’’голос свого народу й чарiвнийiнструмент, на звуки якого вiдгукуються найтоншi струни людської душi”. ( Б. Антонченко-Давидович). Рiдна мова – це перше слово, почуте з материнських вуст, це i перша колискова пiсня, яку чує немовля над колискою, це “затишок Батькiвської хати, веселий гомiн дитячого товариства.”

            Мова – невичерпне джерело розумового розвитку  розвитку дитини, скарбниця всiх знань. К. Д. Ушинський образно назвав рiдну мову народним педагогом, наставником i вихователем. Слово выховує, навчає i розвиває дитину. Пiд впливом мови вдосконалюються iї вiдчуття i сприймання, збагачуються знання про навколишнiй свiт.

           Правильно й чисто говорити українською мовою може кожний, аби тiльки було бажання. Спiлкування українською мовою, мовленнєва культура – це соцiальний обов`язок кожного громадянина Української держави.

           Психологи довели, що сенситивними, най  сприятливiшим перiодом мовленнєвого розвитку людини є дошкiльний вiк. Тож негаймо часу.


 
 
                  

 

Мовнi обов`язки громадян

Шановнi вчителi, батьки i дiти !

Познайомтесь,  будь- ласка, з мовними обов`язками

Громадян України i сприяйте їхньому виконанню.

 

     Мова – запорука iснування народу. Захищаючи рiдну мову, ти захищаєш свiй народ, його гiднIсть, його право на iснування, право на майбутнє. Не ухиляйся вiд цiєї боротьби!

.     Захист рiдної мови – найприроднiший, найпростiший, найлегший i водночас найнеобхiднiший спосiб нацiонального самоутвердження й дiяльностi в iм`я народу. Маєш нагоду бути борцем за свiй народ – будь ним!

      Володiння рiдною мовою – не заслуга, а обов`язок патрiота.      Розмовляй рiдною мовою, своєю i свого народу, скрiзь, де iї розумiють, зусiма, хто  iї розумiє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привiлеїв похвали – це зрада свого народу.

      Ставлення до рiдної мови має бути таким, як до рiдної матерiiї люблять не за якiсь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.

      Сiм`я – первинна клiтинка нацiї. Щоб вона не мертвiла i не вiдпала вiд нацiонального органiзму,  iї має живити культ рiдної мови. Тому розмовляй в сiм`ї мовою рiдної нацiї. Не вмiєш – учись, прищеплюй дiтям ставлення до мови як до святинi, найдорожчого скарбу.

      Допомогай кожному хто хоче вивчити рiдну мову.

     Нiколи не зупиняйся у вивченнi рiдної мови. «Усi головнi європейськi мови можна вивчит за шiсть рокiв, свою ж рiдну треба вчити цiле життя» (Вольтер).

     У твоїй хатi завжди мають бути українськi книжки, журнали, газети. Не забудьi про дитячi видання. Хай звучить у твоїй хатi українське слово з теле – iрадiоприймачiв.

                   Пiдтримуй усi починання окремих осiб i громад костi, спрямованих на утвердження української мови.

                       Не будь байдужим до найменших проявiв обмежень чи зневаги української мови. Стався до iнших мов так, як бит и хотiв, щоб ставились до твоєї рiдної мови  .       

 Подбай, щоб на мiсцi твоєї працi (навчання) обов`язково був створений осередок Товариства української мови iм Т. Шевченка «Просвiта».            

    Оберiгай своє iм`я та iмена своїх близьких вiд лакейських деформацiй на чужомовний зразок. Пестливi форми власних iмен,особливо дитячих, не повиннi виходити за межi української мови, нацiональної традицiї.                 

    Пам`ятай: найкращi вчителi  мови для дiтей – це мати i  батько          У наш час доволi поширенi змiшанi шлюби. Цiлком природно, що в таких сiм`ях виникає проблема вибору мови. В iдеалi тут мають звучати обидвi мови, однак не в якомусь змiшаному виглядi, а кожна – у своєму лiтературному варiантi.                        Батьки в таких  сiм`ях повиннi використати обидвi мови не просто для спiлкування, а для прилучення своїх дiтей до багатств духовної культури обох народiв.                

    Незнання рiдної мови не звiльняє тебе вiд обов`язку i не позбавляє права боротися за неї, за те, щоб твої дiти i внуки мали знати й користуватися мовою свого народу.             

    Вивчай iншi мови. Це дасть можливiсть не тiльки оволодiти ключами до скарбниць духовностi iнших народiв, а й об`єктивно оцiнити свою мову, iї сильнi та слабкi сторонни. «Хто не знає чужих мов, той нiчого не вiдає про свою власну» (Й.-В.Гете). Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для утвердження i розвитку рiдної мови, сприяти тому, щоб вона посiла гiдне мiсце серед авторитетних мов свiту.           

    Не має кращого і легшого способу зробити приємнiсть чужiй людинi, як розмовляти з нею iї мовою, особливо, коли це мова «недержавна», «непрестижна», «мала».             

    Якщо ти українець i живеш поза Україною , не дай використати себе для денацiоналiзацiї народу, серед якого перебуваєш , а тим паче – для боротьби протии його намагань утвердитися на шляху самостiйного розвитку.                

      Нашому поколiнню випало складне й вiдповiдальне завдання – вiдродити українську мову, державнiсть, нацiю. За нас цього нiхто не зробить. Це нашiсторичний обов`язок виправдання нашого перебування на цьому свiтI. Не перекладаймо цього тягаря на плечi своїх нащадкiв бо може бути запiзно. Дiймо. В iм`я нашого народу, в iм`я найвищих iдеалiв людства – свободи iсправедливостi.

 

З журналу «Українська мова i лiтература в школi» подала Антонiна Сергiєнко, методистка гуманiтарних дисциплiн.

   

 

 

 

Мовленнєва пам`ятка – порадниця

 

Гарне мовлення дитини – це успiшне навчання у школi, ширшi можливостi у подальшому виборi професiї, вмiння спiлкуватися з людьми.

«Добре вихованi та навченi дiти – то наша забезпечена старiсть». (А. Макаренко)

Найнаполегливiша робота вихователя не дасть цiлковито сподiваного результату без систематичних занять батькiв з дитиною удома.

«Без хороших батькiв немає хорошого виховання попри  всiшколи, унiверситети». (I.Карамзин)

Щоб у навчаннi та вихованнi дитини досягти потрiбних результатiв, мова самих дорослих має стати прикладом для наслiдування (наслiдування є психологiчною особливiстю дiтей).

Якщо дитина повсякчас чутиме чiтку, правильну мову, то завдяки наслiдуванню вона стане для неї звичкою i захистить вiд недолiкiв у мовленнi.

Ви ще самi не вмiєте правильно говорити українською мовою? Цiкавтеся та вчiтся разом iз дитиною! Не змушуйте  iї повторювати вашi слабкощi та лiнькуватiсть у самовдосконаленнi й унаслiдок цього – небажаних проблем у мовленнi.

«Не святi горшки лiплять». (Народна мудрiсть).

У дитини, як i в дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарiкаєте на вiдмову iї вiд подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцiй: роздратування, глузування. Та найгiршими вашими словами в цiй ситуацiї буде: «Нiчого, прийде час – сам навчиться!»

Добре, якщо буде сааме так:

Нехай вашi заняття з дитиною перейдуть у мовнi iгри та забави. Гра мiстить у собi чстку емоцiйного пiднесення, яке зростає завдяки наявностi в нiй елементiв несподiванки та змагання. Емоцiйне насичення надає iграм привабливостi.

Вибирайте час, коли дитина перебуває у доброму настрої.

Не фiксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Пiдбадьорте i, щоб «розрядити ситуацiю», ненав`язливо повернiть до бiльш простого, вже вiдпрацьованого  матерiалу, нiби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.

Коротенький вiршик, промовлений веселим, загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри- заняття.

Час настав, нудьга минає –

Нас цiкава гра чекає!

Заняття проводьте два – три рази на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє, то й частiше. Тривалiсть мовного заняття: з дiтьми 2-3 рокiв – 10 хв; з дiтьми 4-5 рокiв – 15-20 хв.

Заняття-гру можна провести в мiсцi вiдпочинку, на природi, йдучи до дитячого садка тощо.