КЗДО №176 ДМР

 





Сторінка інструктора з фізичного виховання

Картинки по запросу кліпарт картинка фізкерівник

Результат пошуку зображень за запитом "кліпарт україна"

          Споконвіку народна педагогіка  особливо піклувалася про здоров*я та фізичний розвиток дітей у вихованні їх як майбутнього нації. Народознавча скарбниця багата на поради та вислови такого змісту ,як от : « Нема щастя без здоров*я », « Здоровому – все здорово ». Піклуючись про виховання здорового покоління ,український народ створив свою самобутню національну фізичну культуру. Українська народна педагогіка має цілісну систему педагогічних засобів фізичного виховання ,яка цілком відповідає національному характерові нашого народу, і яку належить оптимально використовувати в гартуванні дітей.

        Учений – педагог К .Ушинський наголошував на тому що,людина володіє далеко не всіма тими силами й здатностями, які приховані в її організмі, і людині належить з цього багатого скарбу тільки те, що вона підкорила своїй свідомості й своїй волі.           

 Одна з головних цілей виховання здорового способу життя й полягає саме в тому, щоб підкорити сили й здатності організму ясній свідомості й свобідній волі людини.

      Ушинський рекомендував у фізичному вихованні використовувати як чудовий матеріал із життя народу різноманітні народні ігри та забави,

 спортивні свята, у тому числі й ходіння босоніж, а також відповідні іграшки та вправи.

     Традиційно у навчально-виховному процесі ДНЗ українські народні рухливі  ігри та розваги використовують, як засіб фізичного виховання. Проте їх розвивально-пізнавальний потенціал, значно ширший. У культурологічних дослідженнях рухливі ігри визнано суттєвим елементом української національної культури. Аналіз народних рухливих ігор та розваг, поширений нині серед дітей, засвідчує, що їх корені можна знайти ще в давніх фольклорних обрядах, церемоніях та ритуалах.

Народні рухливі ігри та розваги, мають зміст, форму (характер організації колективу), та методичні особливості. До змісту рухливої гри належать сюжет (образний чи умовний задум), правила й рухливі дії в грі та їх спрямованість на досягнення мети. Форма рухливої гри передбачає організацію дій, яка уможливлює широкий вибір способів досягнення поставленої мети, й обумовлена її змістом.

        Основними засобами досягнення поставленої мети в рухливих народних іграх є різноманітні рухи і ходіння, біг, стрибки, метання, перенесення предметів тощо. Вони виховують спритність, швидкість, почуття колективізму, наполегливість, рішучість, ініціативність. Крім веселощів, ігри сприяють створенню позитивного настрою,  та тонусу для розвитку дітей, загартовують їхній організм.

      Велике значення для розвитку функції мислення у дітей дошкільного віку мають рухливі ігри з проявами спритності, швидкості рухів, додаванням рухових завдань, що передбачають реагування на різні обставини й ситуації. Виховане значення рухливих ігор та розваг полягає ще  й в тому, що здійснюється  комплексний розвиток всіх психічних процесів і функцій, якостей дитини, гостроти відчуттів і сприймання, уваги, оперативної пам’яті, уяви, мислення, емоційно-вольових якостей.

   Правильно організовані  ігри позитивно впливають на розвиток організму дошкільників, зміцнюють серцево-судинну, дихальну та інші системи організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну.

Варто відзначити позитивний вплив рухливих ігор та розваг на емоційний стан дітей. Для емоцій дітей характерні такі особливості: безпосередність вдачі, яскрава зовнішня вираженість  у міміці, рухах і  вигуках. Інтерес до ігор у них обумовлений яскравими емоційними переживаннями, тим що діти дошкільного віку не здатні приховувати своїх емоційних станів і піддаються їх впливу стихійно.

Результат пошуку зображень за запитом "кліпарт україна"

"Впровадження інноваційних оздоровчих технологій для самовдосконалення та посилення соціальної компетентності дітей"

 

  Виховання громадянина завжди було в епіцентрі уваги педагогічної науки і практики. Останнім часом воно набуває нового звучання у звязку із пріоритетністю проблеми виховання незалежної особистості, здатної до самореалізації в змінному соціумі.

   Виховання суспільно значущих якостей - неодмінна складова формування особистості!

   Базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, формування ціннісного ставлення до дійсності.

  Сьогодні дедалі очевидніше, як важливо формувати в дітей відкритість до світу людей як потребу особистості, навички соціальної поведінки; розвивати усвідомлене ставлення до себе як вільної самостійної особистості та до своїх обовязків, що визначаються зв'язками з іншими людьми, формувати готовність до сприймання соціальної інформації.

     Загальні підходи до формування соціальної компетентності дитини визначаються принципами гуманізації виховання - олюдненні вихованих стосунків, визнанні цінності дитини як особистості, її значущості суспільстві, заснованої на усвідомленні своїх зв'язків з оточуючими людьми і в цілому - місця в людстві. Такий підхід відповідає загальній меті виховання - формуванню цілісної, гуманної особистості, орієнтованої на відтворення цінностей національної та загальнолюдської культури у творчій життєдіяльності, саморозвиток і моральну саморегуляцію поведінки.

   Значення соціального розвитку для особистісного становлення полягає, передусім у формуванні соціальної компетентності гарантує усвідомлення дитиною того, як слід себе поводити, щоб бути гармонійною, співзвучною з іншими, почувати себе в будь-якому товаристві комфортно.

  На  самовдосконалення та посилення соціальної компетентності дітей впливають впроваджені в практику дошкільних закладів інноваційні оздоровчі технології.

  Впровадження інноваційних оздоровчих технологій  спрямоване в першу чергу, на виховання фізично і психічно здорових дітей,  дають вихованцям велике задоволення, а головне – мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я. Ці технології можна використовувати у різних організаційних видах роботи, протягом дня, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.

  Такі технології потребують створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, системного підходу до формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями, самими дітьми.

   Інноваційні оздоровчі технології  дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різнома­нітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя дошкільнят.

   Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме: арт-терапії, піскової терапії, ігрової та казкотерапії, сміхотерапії, музичної те­рапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає "лікування".

  Казкотерапія спонукає шукати відображення каз­кових подій у поведінці людей, проблемах і спосо­бах їх розв'язання у реальному житті. Її мета допомогти людині побачити не так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Щоб описа­ти його, вони шукають у реальному світі аналогії і, оперуючи ними, створюють образи, що відповіда­ють їхнім почуттям. Кожне заняття казкотерапією має закінчуватися обговоренням: «Чого навчила казка?».

    Значення мудрої, доброї казки у вихо­ванні дітей важко переоцінити. Адже це не лише скарбничка мудрості, а й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і твор­чого потенціалу дитини. Ознайомивши ді­тей із змістом казки, слід розглянути з ними сюжет, визначити характери персонажів, оцінити їхні вчинки. Варто також запитати, хто з персонажів найбільше сподобався і не сподобався, чому, проаналізувати деякі си­туації, вислови, образи.

 Пісочна терапія.  Пісок і вода — найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок "поглинає" негативну енергію, "очищає" енергетику людини, стабілізує її емоцій­ний стан. Перші знайомства малюків відбуваються у пісоч­ниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій, ви­кликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш упевне­ними та здатними долати труднощі; у них розви­ваються тактильно-кінестетична чутливість і дрібна моторика рук.

Арт-терапія - лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко ви­користовується і в роботі з дошкільнятами. Арт-терапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки, колажу, ліплення масок тощо. Ще древні мудреці вважали, що мистецтво і твор­чість лікують душу і тіло.    Малювання — творчий акт, що дозволяє дітям від­чути радість звершень, свою здатність діяти самостій­но, бути самим собою, виражаючи вільно свої почуття і переживання мрії та надії. Малювання є не лише ві­дображенням в свідомості дітей оточуючої їх соціаль­ної дійсності, а й її моделюванням, вираженням став­лення до неї.

Малюючи, дитина вивільняє свої почуття та переживання, бажання та мрії, перебудовує своє ставлення до різних ситуацій, безболісно зустрі­чається з деякими страшними, неприємними і травму­ючими образами.

     Малювання нерозривно пов'язане з емоціями за­доволення, радості, захоплення.    Малювання, таким чином, виступає як спосіб усвідомлення своїх можли­востей та оточуючої дійсності, як спосіб моделювання взаємин і вираження різних емоцій, в тому числі і не­гативних.

Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання передбачає атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини.

   Дає значний позитивний емоційний заряд, фор­мує активну життєву позицію, впевненість у сво­їх силах.

Кольоротерапія.    Людину все життя оточують кольо­ри. Часто вони впливають на наш на­стрій, самопочуття. Колір має жи­вильну та цілющу силу, тому це один із найважливіших елементів інтер'єру всіх приміщень дитячого садка. З метою кольоротерапії використовуються також різнокольорові світильники, фонтани, лампи, окуляри з різноколірними скельцями, сухий душ, оздо­ровчі шпалери Кулєшова. Усе це дає можливість стиму­лювати розумову діяльність, допомагає дітям розслаби­тись, сприяє профілактиці та корекції психічних чи фізичних відхилень.

Танцювально-рухова терапія.    Танець — один з видів рухової терапії, який, зо­крема, дає дитині також можливість самовиражати­ся, самореалізовуватися, передавати свої емоції та почуття.   Використання музичних творів поглиблює емо­ційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного «Я». Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змо­гу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров'я, а є ще й улюбленою розвагою.

Сміхотерапія.     У народі кажуть: «Сміх — це здоров'я». Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, спри­яє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м'язи обличчя та тіла людини.  Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес.

Музикотерапія. Музика -  невід'ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, ціка­вішим, збагачує різними емоціями.

Етюди психогімнастики.   Допомогає  дитині, яка відчуває роздратування чи гнів, краще усвідомити їхню приро­ду і зміст, опанувати ефективні способи їх вираження і звільнення від цих емоцій. Вчить дітей самостійно долати неприємні відчуття та формувати здатність до саморегуляції.

Етюди для душі мають на меті не лише зміцнення фізичного здо­ров'я, але й духовного стану. З наймолодшого віку дитина вчиться любові до себе, до людей, до жит­тя. Тільки людина, котра живе в га­рмонії з собою, зі світом, буде справді здоровою.

МУДРИ - це особливе положення рук, що відновлює порушення в енерго-інформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики.

 

Бестінг-  це елемент фізкультурного заняття, коли діти стають у «Коло побажань», «Вчимося хвалити себе» або «Коридор успіху»,  і по черзі висловлюючи свої мрії та побажання, підтримують друзів. Проводиться для підвищення самооцінки, виховує впевненість у собі, розвиває психічні, емоційні та соціальні якості дитини, дає можливість утвердитись у соціумі.