КЗДО №176 ДМР

 





Інноваційне в роботі з дітьми

Гімнастика у-шу для дошкільників

1. Ведмедик умивається.

В. п. - основна стійка, руки зігнуті в ліктях і притиснуті до тулуба доло­нями вниз. Пальці ніби втримують м'ячик, яблуко.

Поперемінно приводячи через сторони по круговій амплітуді кисті рук до себе (до рівня надбрівних дуг), виконати рух "ведмедик умиває мордоч­ку". Темп повільний. Вдих змінюється видихом синхронно зі зміною рук.

Психологічна установка (п. у.) - вранці ведмедики самостійно вмива­ються прохолодною чистою водичкою, приємною на смак.

2.  Ведмедик п'є молоко.

В, п. - ноги на ширині плечей, спина пряма, кисті рук із оберненими одна до одної долонями зблизити на рівні нижньої частини живота так, ніби ними охоплюють пляшечку з молоком.

Не змінюючи положення кистей (вдих), повільно, згинаючи руки в ліктях, піднести уявне горло пляшечки до рота (голова трохи відхиляється назад). Після цього з видихом повернутися у в. п.

П. у. - ведмедик із задоволенням п'є поживне і смачне молоко.

3.  Ведмедик п'є молоко і присідає.

Не припиняючи виконання попередньої вправи, синхронно з рухами рук присісти (вдих). З видихом повернутися у в. п.

П. у. - животик у ведмедика наповнюється смачним молочком, і ця маса змушує його присідати на траву.

4Неповоротка ходьба на задніх лапах.

В. п. - ноги на ширині плечей, руки внизу, плечі трохи опущені, голова нахилена вперед.

Згинаючи праву руку і праву ногу, синхронно перемістити їх угору, пе­реносячи при цьому центр ваги тіла на ліву ногу. Корпус відхиляється вліво, рух супроводжується вдихом. Так само - лівою рукою і лівою ногою.

П. у. - неповороткі рухи імітують ходьбу ведмедика на задніх лапах. Ходьба виконується з невеликими погойдуваннями тулуба.

5.  Ведмедик танцює.

В. п. - ноги на ширині плечей, руки внизу.

Відриваючи ступню правої ноги від підлоги, торкнутися носком лівого коліна. Рух супроводжується вдихом, а повернення у в. п. - видихом. Так само - лівою ногою.

П. у. - ведмедик напився молочка і весело танцює на галявинці.

6.  Ведмедик стає на чотири лапи.

В. п. - так само.

Трохи зігнувши ноги в колінах, нахилити тулуб вперед з опусканням рук до підлоги і спиранням на долоні. Почергово піднімаючи та опускаючи (син­хронно) праві руку і ногу та ліві руку і ногу, імітувати ходьбу ведмедика. Центр ваги зміщується то на праву половину тіла, то на ліву. Дихання до­вільне. Тулуб і голова трохи повертаються в бік кінцівок, що здійснюють рух.

П. у. - ведмедик біжить по зеленій галявинці до своєї мами.

7.  Ведмедики граються.

8.  п. - основна стійка, руки зігнути в ліктях і притиснути до тулуба, кисті на рівні плечей, долоні повернуті вниз.

Виконати колові рухи рук по вертикалі почергово: від себе, вперед, униз, до себе. Кисті ніби утримують яблуко. Дихання довільне.

П. у. - ведмедик на залитій сонячним світлом галявинці біля струмочка весело грається з друзями.

8. Ведмежатка борсаються у річці.

8.  п. - упор присівши, кисті рук на підлозі долонями вгору, спина пряма.

Одночасно обома зігнутими в ліктях руками (кисті не міняють положен­ня) здійснити рух вгору до рівня надбрівних дуг (вдих). Повернення у в. п, (видих).

П. у. - ведмедики весело борсаються у теплій річці. Гріє лагідне сонеч­ко, легкий вітерець розносить бризки води.

9.  Ведмедик оглядається: що навкруги?

В. п. - те саме.

Виконати повороти голови вправо і вліво, руки від підлоги не відривати. П. у. - ведмедик з цікавістю оглядає ліс.

10.  Ведмедик весело підстрибує.

В. п. - те саме, що у вправі 5.

Підскоки на місці з відриванням обох ніг від підлоги. Дихання довільне. П. у. - ведмедики продовжують бавитися на галявинці.

11.  Ведмедик запишався.

В. п. - ноги на ширині плечей, руки внизу.

Повільно підняти розслаблені кисті по вертикалі вгору (вдих), розводя­чи їх у сторони і згинаючи руки у ліктях. Повернутися у в. п. (видих).

П. у. - ведмедик побачив їжачка і з гордістю хоче показати йому, який він великий та сильний.

12.  Ведмедик сердиться.

Закінчити попередню вправу підніманням рук угору: розкрити долоні, пальці максимально розвести і зігнути так, ніби вони охоплюють дуже вели­ке яблуко.

П. у. - ведмедик сердиться, що їжачок його зовсім не боїться.

13.  Неповоротка ходьба на задніх лапках.

Повторити вправу 4.

14.  Ведмедик умивається.

Повторити вправу 1.

 


Мімічні розминки

«Спати хочеться» (середня й старша групи).

У положенні «сидячи на стільці» — діти позіхають, очі поступово закриваються (віка важкі), брова підняті, голова повільно падає на груди, тулуб розслабляється.


«Смачне варення» (середня й старша групи).

Руху язиком по верхній губі. Губи й нижня щелепа нерухомі.


«Почистимо зуби» (середня й старша групи).


Руху язиком по внутрішній стороні верхніх зубів. Рот відкритий, нижня щелепа й губи (у посмішці) нерухомі.


«Сопілочка грає» (середня група).

Імітація граючої сопілочки - губи витягнуті вперед. Завдання доцільно виконувати під музичний супровід.


«Слоненята» (середня й старша групи).

Губи витягнуті вперед — імітація усмоктування води хоботом при вдиху. Те ж — імітація розбризкування води при вдиху (повітря випускається через стислі зуби).

Курочка й курчата   (мімічна гімнастика для середньої групи)

Мета: розвивати уяву, эмпатию, виразні рухи всього тіла.
Вправа виконаються під текстовий супровід (вірш Т. Волгіній): 

Пішла, курочка гуляти,
Соковитої травички поскубати.

 Зображення статечної ходи мами-курочки: руки злегка розсунуті в сторони й назад, нахили вперед усім тілом, ноги прямі, імітація пощипування травички дзьобом, зосереджений погляд.

А за нею малята,
Жовті курчята.

Легкий біг на носках, руки - «крила», злегка розсунуті в сторони й назад, вираження цікавості на обличчі, шия витягнута, очі, і рот широко розкриті.

Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Не ходіть далеко,
Лапками гребіть,
Зернятка довбіть. 

Зосереджене вираження на обличчі мами-курочки: брови зрушені, губи округлі, очі прищулені; вказуючий жест пальцем. Курочка показує, як шукати зернятка: імітація розгрібання землі рухами ніг, нахили голови вперед.

З'їли товстого жука,
Дощового черв'яка,
Випили водиці
Що була в криниці.. 

Тулуб нахилений уперед, шия витягнута, уважний погляд, рухи головою вниз - нагору - «курчата» клюють комах і набирають у дзьоб воду. Зображення ковтання води: голова закинута, рот напіввідчинений, очі закриті, плечі опущені, вираження задоволення на розслабленому обличчі.

 

Хмари

(мімічна гімнастика для дітей старшої групи)

 Ціль: розвивати уява, виразні рухи.
Виконується під текстовий супровід (вірш Н.Єкимовій).

По небу плили хмари,
А я на них дивився.
І дві схожих хмарини
Знайти я захотів.
Я довго вдивлявся вгору
І навіть жмурив око,
А що побачив я, то вам
Усе розповім зараз. 

Спостереження за уявлюваними хмарами з вираженням уваги й інтересу на обличчі: лицеві м'язи злегка напружені, очі прищулені.

От хмаринка весела
Сміється наді мною:
-Навіщо ти щулиш вічка так?
Який же ти смішний!
Я теж посміявся з нею:
- Мені весело з тобою!
І довго хмарині
Махав я вслід рукою, 

М'язи обличчя розслаблюються, з'являється посмішка.

А от інша хмарина
Посмутилася по-справжньому:
Її від мами вітерець
Раптом далеко заніс.
І краплинами-дощінками
Розплакалась вона...
І стало смутно так,
А зовсім не кумедно. 

Вираження смутку на обличчі: куточки губ опущені, чоло зморщене, брови небагато зрушені.

І раптом по небу грізне
Страховисько летить
І кулаком величезним
Сердито мені погрожує.
Ох, злякався я, друзі,
Але вітер мені допоміг,
Так дунув, що страховисько
Пустилося навтік. 

Вираження страху: очі широко розкриті, брови зрушені, рот у вигляді букви «о», обличчя  напружене.

А маленька хмарина
Над озером пливе
І здивовано хмарина
Відкриває ротик:
Ой, хто там у гладі озера
Пухнастенький такий?
Такий волохатий, м'якенький,
Летимо, летимо зі мною! 

Вираження подиву: очі й рот широко відкриті.

Так дуже довго я грав
І вам бажаю сказати,
Що дві схожих хмарини
Не зміг я відшукати.

   

 

Динамічні вправи

Знайомство

До великого пальця почергово доторкаються інші пальці. Кожним з них можна робити кілька дотичних рухів, а також змінювати темп (від повільно­го  до швидкого).

Хованки

Пальці стиснути в кулак. Вихователь називає одного з героїв казки, а діти випрямляють відповідний палець (який палець чиє ім'я носить, домовляють­ся заздалегідь). Можна називати двох і більше персонажів одночасно.

Мовчазні вірші

Вихователь пропонує дітям тихо прочитати пальцями вірші, які він буде читати вголос (рухи  діти придумують самі), наприклад:

Один, два, три, чотири, п'ять,

Будемо пальчики рахувать.

Міцні, дружні,

Усі такі потрібні.

На іншій руці знову:

Один, два, три, чотири, п'ять.

Голова-м'яч

Покласти голову на праве плече. Зробити поштовх плечем - "кинути" голову на ліве плече (6-8 разів ). Можна "перекидати" голову від плеча до кисті і назад.

Цікавий ніс

Виконувати рухи носом у різних напрямках: назад, вниз, вправо, вліво (15-20 с).

Незговірливі вуха

Начебто прислухаючись правим вухом до чого-небудь, переміщати спо­чатку голову, а потім і тулуб вліво ("не хочу чути"), потім те саме лівим вухом вправо (15-20 с).

Нетерплячі ноги

"Відривати" носки то лівої, то правої ноги від підлоги, п'яти залишають­ся притиснутими до підлоги. Потім "відривати" від підлоги п'яти, носки на місці. Можна змінювати темп та інтенсивність рухів (10-15 с).

Маріонетка

Розслабитися ("тіло ватяне"). Виконувати рухи, уявивши, начебто мотуз­ки тягнуть голову, праве і ліве плече, грудну клітку, лопатки спочатку вгору, потім вниз (15-20 с).

 

Етюди психогімнастики

 


Я – сонечко
Я – маленьке сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую свої промінці і піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всій землі – лісам, рікам, лукам. Я вдихаю тепло. Я лечу над землею і освітлюю зелене листя, червону квітку.

Я – хмарка
Я – хмарка. Велика, пухнаста, легка. Мені втішно бути хмаркою, пливти у синьому небі, мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я підводжу вгору очі, вдихаю всім тілом світле повітря.

Етюди для тренування окремих груп м'язів

Кошеня гріється на сонечку
Я — маленьке кошенятко. У мене гладенька м'яка шерсть, я люблю грітися на сонечку. Лягаю на спинку, простягаю свої лапки до сонечка, ніжно усміхаюся йому, сонечко ласкає мене своїми лагідними промінчиками.
 
Каченятко хлюпочеться у водичці
Я – жовтеньке каченятко. Найбільше я люблю хлюпатись у водичці. Голівку опускаю, дзьобика вмиваю, крильцями махаю – водиченьку струшую, лапками – хлюп-хлюп, рясочку шукаю.

Етюди для вираження емоцій.


Котик і клубочок
Котик побачив клубочок, що викотився з кошика. Він штовхнув його лапкою. Клубочок покотився, котик здивувався, побіг за клубочком і дуже зрадів. Весело гратися з клубочком.

Етюди для відпрацювання жестів задоволення і радості.
Відображення позитивних рис характеру

Сміливе козеня
Козеня любить стояти на горбочку і голосно співати пісні. Воно не боїться, що його може почути сірий вовк.
Виразна поза: положення стоячи, одна нога перед другою, руки закладені за спину, підборіддя підняте.
Міміка: упевнений погляд.

Боязке курча
Курчатко вперше вийшло у двір, воно боїться. Йому здається, що його от-от скривдить цуценя.
Виразна поза: сидячи на кінчику стільця дуже прямо, лікті притиснуті до тіла, долоні лежать на колінах, голова опущена.

Етюди для вираження гніву.

Злий пес
Дитина гуляє. Повз неї на повідку проходить собака, він гавкає на дитину і намагається, натягуючи поводок, дістатися її ніг. Дитина дуже налякана.
Виразна поза: голова нахилена вперед і втягнена у підняті плечі, ноги прямі, руки звисають уздовж тіла.

Етюди для вираження уваги, інтересу, зосередження.


Цуценя принюхується
Цуценя побачило кошеня. Воно миттєво застигає у напруженій позі. Мордочка у нього витягується вперед, очі напружено дивляться, а ніс безшумно втягує запах. Тваринки подружилися.

Етюди для вираження відрази і презирства.


Брудне порося
Вихователь показує дітям ілюстрацію "Бабусин двір" і звертає увагу на порося, яке лежить у калюжі. Діти виражають своє ставлення до поросяти.
Виразні пози: поза відрази: голова відкинута назад, брови нахмурені, очі прищурені, ніздрі роздуті і зморщені, куточки губ опущені.
Поза приниження: голова нахилена вниз, плечі зведені вперед.

Етюд для відпрацювання виразності жестів.


Тихо!
Двоє мишенят повинні перейти дорогу, на якій, згорнувшись калачиком, спить кіт. Вони йдуть спочатку на носочках, потім зупиняються і знаками показують один одному: "Тихо!" Дії супроводжуються музикою Б. Берліна "Спляче кошеня".
Виразна поза: шия витягнута вперед, вказівний палець приставлений до стиснутих вуст, брови піднімаються вгору.

Етюд для вираження основних емоцій.


Лисичка підслуховує
Лисичка стоїть біля вікна хатинки, у якій живе котик з півником, і підслуховує, про що вони говорять.
Виразна поза: голова нахилена (слухає, підставляє вухо), погляд направлений в інший бік, рот напіввідкритий; нога виставлена вперед, корпус тулуба злегка нахилений уперед.

Етюд для вираження страху.


Лисенятко боїться
Лисеня побачило свою маму на протилежному березі струмка, однак воно не наважується ввійти у воду. Вода дуже холодна, та й глибоко тут.
Виразна поза: поставити ногу вперед на носочок, потім повернути ногу на місце; для більшої виразності можна імітувати струшування з ноги уявних краплинок води.
Мета: вчити відтворювати дії і вчинки уявних героїв, оволодівати моторним компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість, розслабленість, гнів тощо), формувати здатність до психом'язового саморозслаблення.

 

   

«Посмішка»

    Діти замикають коло, торкаючись, один одного рукою, плечем, дивлячись в очі, один одному, посміхаючись, вимовляють слова:

Посміхнися швидше ти мені,
Посміхнуся я тобі.
Здраствуй, сонечко ясне,
Здраствуй, небо прекрасне!
Ми приносимо за все подяку,
Природа, Тобі!

«Створи сонце в собі»

    В природі є сонце. Воно всім світить, і всіх любить, і гріє. Зараз ми створимо сонце в собі. Закрийте очі, відтворіть у своєму серці маленьку зірочку. Подумки направляємо до неї проміннячко, що несе любов. Зірочка збільшилася. Направляємо проміннячко, що несе мир. Зірочка знову збільшилася. Направляємо проміннячко з добром, зірочка стала ще більше. Я направляю до зірочки проміннячко, які несуть здоров'я, радість, тепло, світло, ніжність, ласку. Тепер зірочка стає великою, як сонце. Воно несе тепло віємо-віємо, (руки в сторони перед собою).

«Сонечко»

    — Закрийте очі, витягніть руки. Представте, що на долоньках у вас лежать маленькі сонечка. Через пальчики, як проміннячка сонечка, іде тепло по всій руці. Руки заспокоїлися, відпочивають. Перемикаємо увагу на ноги. Сонячні проміннячка зігрівають стопи, пальці ніг. Утома проходить, м'язи відпочивають. (Звертаємо увагу дітей на подих). Представте живіт, як кулька або м'ячик. На вдиху м'ячик злегка піднімається, на видиху опускається. Подих заспокоюється, стає плавним, рівномірним. Посміхніться один одному, скажіть добрі слова.

«Добрі слова»

    Постарайтеся щодня 1-3 хвилинки присвячувати добрим словам. Кожне добре слово несе силу, енергію насамперед тій людині, хто сказав його, а потім і тому, на адресу кого ці слова сказані. Важливо не тільки сказати добре слово, але й вкласти в нього душу. Без тепла, без щирості сказане слово - неживе.
Брутальних слів не говоріть,
Тільки добрі дарить.

«Доброта»

    Покладіть руки в зручне положення. Закрийте очі, направляйте подумки в усі сторони від себе Любов, Добро, Мир, пронизуючи цим станом. Так дитина творить навколо себе поле любові, миру, добра. Ці хвилини повернуться сторицею.
Яке у вас зараз настрій? На що воно схоже: на сонечко або на темну хмару?

«Я - лікар»

    Ця гра сприяє підвищенню загального психофізіологічного тонусу дитини, виникненню позитивного емоційного настрою, формуванню елементарних умінь самокорекції, роботи функціональних систем організму. Її можна проводити в підготовчій до школи групі на будь-яких заняттях і поза - ними.
Кожна дитина входить в образ доктора - цілителя майбутнього, якому все підвладно.
Доктор «лікує»: пасами над головою, погладжуванням, співчуттям. Він наказує органам:
— Серденько, миле, працюй гарно, ритмічно, будь добрим!
— Кров, будь чиста, здорова, промий всі судини організму!
— Животик, будь м'який, кишечник мій, працюй точно й у потрібний час!
Далі діти сідають у позу «факіра», розслаблюються; перед ними чашки з теплою, кип'яченою водою. Вони роблять паси над чашками - вдих вільний, на видиху повільно й протяжно вимовляють: «А-у-м». Продовжуючи робити паси, діти говорять:
- Водичка, чиста, здорова, я ніколи не буду боліти, я завжди буду веселим, милим, гарним. Цією «зарядженою» водою діти потім полощуть горло. Поступово температуру води можна знижувати, що сприяє ефективному загартовуванню.

Мета: Зберігати психічне здоров'я дитини або здійснювати корекцію її психоемоційних порушень.

Варіанти етюдів для прояву дитиною індивіду­альності у вираженні емоцій.

Вправа «Після дощу» (для дітей 4—5 років)

Спекотне літо. Щойно закінчився дощ. Під музику діти обе­режно ступають, ходять навколо уявних калюж, намагаючись не замочити ніг. Потім, пустуючи, стрибають по калюжах так силь­но, що бризки летять в усі сторони, їм дуже весело.

Етюд «Казка»

Дитина потрапила у казку і зустрічає різних казко­вих героїв (добрих і злих). Діти почергово називають персонажів казок, а дитина відображає емоції, які охоплюють її при зустрічі з цими персонажами

Вправа «Ти — лев»

Діти заплющують очі, уявляють лева — царя зві­рів, сильного, могутнього, впевненого в собі, спокій­ного і мудрого. Він красивий, стриманий, вільний. Розглядаючи лева, дитина бачить свої очі, руки, ноги. Цей лев — вона сама (дитина).

Гра «Трон»

     Стілець ставлять на стіл. На нього по черзі сідають діти — королі. Решта — слуги — повинні говорити улесливі слова.

  Етюд «Баба Яга»

       Баба Яга спіймала Оленку, звеліла їй затопити піч, щоб потім з'їсти дівчинку, а сама заснула. Про­кинулася, а Оленки немає — втекла. Розсердилася Баба Яга, що без вечері залишилася, бігає по хаті, ногами тупає, кулаками розмахує.24

Етюд «Попелюшка»

 Попелюшка повертається з балу дуже сумна: вона більше не побачить Принца, до того ж дівчина загубила свою туфельку.

Вправа «Танцюють всі»

Котика та собаку запрошують на дискотеку. Котик любить повільні танці (вмикається спокійна, плавна музика; рухи обережні, неквапливі, м'які). Собака віддає перевагу швидким танцям (звучить швидка музика; рухи різкі, стрімкі, незавершені).

 

Вправи та ігри для стабілізації психічного стану

 

Мета: Допомогти дитині, яка відчуває роздратування чи гнів, краще усвідомити їхню приро­ду і зміст, опанувати ефективні способи їх вираження

і звільнення від цих емоцій. Вчити дітей самостійно долати неприємні відчуття та формувати здатність до саморегуляції.

Етюд «Казка»

Дитина потрапила у казку і зустрічає різних казко­вих героїв (добрих і злих). Діти почергово називають персонажів казок, а дитина відображає емоції, які охоплюють її при зустрічі з цими персонажами.

Етюд «Кіт і миша»

Мишеня весело гралось у кімнаті і не помітило, як звід­кись узявся кіт. Воно заметушилось, але втекти було нікуди.

Хвилинка-веселинка

Мета: розрядка зайвої енергії, розслаблення. Формування дружніх стосунків між дітьми.

Одну хвилину діти роблять все, що хочуть.

Цілющі мудри

 

(гімнастика для пальців)

 

         Мудри – це особливі положення пальців рук, які використовуються для збереження, відновлення та покращення здоров `я. В нашому садочку ми проводимо комплекс мудр з дітьми у вільний час, перед сном, у період інфекційних захворювань. Малюки виконують ці вправи з задоволенням.

1.            Мудра «Життя»

Рекомендовано: при швидкій втомлюваності, знесиленні, хворобі очей.

Подушечки безіменного пальця, мізинця і великого пальця з`єднані, а  решта пальців вільно випростані. Виконується обома руками водночас.

2.            Мудра «Знання»

Рекомендовано: для зняття емоційної напруги, тривоги, нормалізації сну.

   Поліпшує мислення, активізує пам`ять, концентрує сили. Вказівний і     великий пальці легко з`єднаються подушечками з великим натисканням. Решта пальців випростані. Виконується обома руками.

3.            Мудра «Храм дракона»

    Рекомендовано: при хворобі серця, аритмії, неприємних відчуттях в районі серця. 

  Середні пальці обох рук згинаються і притискаються до внутрішніх поверхонь долонь. Інші однойменні пальці правої та лівої рук з`єднуються пучками у виправному положенні. При  цьому вказівні та безіменні пальці з`єднані між собою над зігнутими середніми пальцями.

4.            Мудра «Вода»

    Рекомендовано: при запаленні легень, шлунка, захворюваннях печінки, здутті живота.

  Мізинець правої руки згинається так, щоб він торкнувся основи великого пальця, яким легенько притискаємо мізинець. Лівою рукою охоплюємо праву знизу, причому великий палець лівої руки лежить на великому пальці правої руки.

5.            Мудра «Черепаха»

     Рекомендовано: при астенії, перевтомі, порушені серцево-судинної  системи.

    Пальці правої руки стискаються з пальцями лівої. Великі пальці обох рук з`єднані між собою, утворюючи голову черепахи.

6.            Мудра «Голова дракона»

    Рекомендовано: при розладі шлунку, захворюваннях легень, верхніх дихальних шляхів, носоглотки.

    Середній палець лівої руки охоплює і притискає кінцеву фалангу вказівного пальця. Те ж саме на лівій руці. З`єднуємо обидві руки: великі пальці обох рук притиснені дин до одного бічними поверхнями, решта пальців схрещені між собою.

 

Комплекс з використанням елементів хатха-йоги

 

1.            Повне дихання.

В.п. – ноги трохи розставлені, руки на поясі. Повільний вдих через ніс, затримка дихання ( 3 секунди), повільний видих. Повторити 4 рази.

           2. Зміцнення м`язів шиї.

В.п. – те саме. Нахили голови вперед, назад, в сторони. Повторити 4 рази.

          3. Тренування вміння тримати рівновагу, розвиток м`язів грудної клітки, плечового поясу.

В.п. – ноги разом, руки вздовж тулуба. Підвестися на носках, руки в сторони, вдихаючи, виконувати 4 обертальні рухи руками вперед. Повернутися у вихідне положення – те саме з обертанням рук назад. По 3 рази в кожну сторону.

         4. Зміцнення м`язів тулуба.

В.п. – ноги трохи розставленні, руки вздовж тулуба, повільні нахили вправо, вліво, вперед, назад. Після цього стулити ноги, обхопити руками коліна, притиснути голову до колін.

        5.  Зміцнення м`язів ніг.

В.п. – присісти на ногу, другу витягти, руки спираються на підлогу. Не відриваючи рук від підлоги, поміняти положення ніг.

        6.  Зміцнення дисків хребта і поліпшення роботи органів травлення.

В.п. – сісти на підлогу, обхопити коліна руками, при підняти носки над підлогою і витягнути їх. Тримати непорушно 3-4 секунди. Відштовхуючись ногами від підлоги – зробити 3-4 перекати на хребті.

        7. « Кобра» (сприяє очищенню кишечника)

В.п. – лежачи на животі, руки зігнуті в ліктях на рівні грудей, спираються на підлогу. Вдихаючи піднятися, випрямляючи руки, максимально прогнутися у попереку, видих. Повторити 4 рази.

       8. Формування правильної постави.

В.п. – сидячи на підлозі, ноги зігнуті в колінах і розведені в сторони, руками триматися за п`яти 2-3 секунди. Повільно лягти на спину. Протриматися непорушно 2-3 секунди. Дивитися вгору.

      9. Поліпшення роботи шлунку.

В.П. – стійка на лопатках ( «берізка ») 2-3 секунди. Повільно опустити ноги за голову якомога далі. Тримати так 2-3 секунди. Повільно повернутися у вихідне положення. Повторити вправу 3-4 рази.

      10. «Лотос». Зміцнення нервової системи.

В.П. – сидячи на підлозі, ноги схрещені так, щоб обидві ступні лежали на стегнах. Руки на колінах, спина пряма. Позу утримати кілька секунд.

      11. Очищення дихання.  В.п. – ноги трохи розставлені, руки на поясі. Повільний глибокий вдих до кінця на 2-3 секунди, затримка, повільний видих ривками.

Працюємо за методикою М.Єфименка

Сірі мишенята      

                Заняття-гра для дітей середньої групи


Інструктор: «Сьогодні, діти, усі ви будете маленькими сірими мишенятами. Вранці мама-миша вставала і будила своїх діточок мишенят
                                                                      Мишенята, час вставати
                                                                              І зарядку починати »
Мишенята прокидаються і потягуються.
1. «Потягусі»- лежачи на спині, піднімають руки вгору, розтягують тулуб, носки ніг витягують. 
А потім тренують свої ручки-лапки.
2. «Розминають руки-лапки» - підняти тулуб, руки в сторони, змахи руками вперед – назад.
Потягують свої ніжки-лапки.
3. «Стрункі ніжки» - піднімання обох ніг вгору.
Перекинулись мишенята на животики і змахують ногами вгору-вниз.
4. «Згинання ніг» - лежачи на животі, борідку поставити на руки, згинати ноги вгору-вниз.
А далі тренують свою шийку.
5. «Тренуємо шийку»- лежачи на животі, руки зігнуті в ліктях, повороти шиї вліво-вправо.
А потім мишки почали вгору піднімати свої лапки.
6. «Рівні ніжки»- на «низьких чотирьох» піднімати по черзі ноги вгору. 
Мишки прогинають спинки.
7. «Гнучкі спинки» - на «низьких чотирьох» прогинання спини вгору-вниз.
Мишенята злякались котика і присіли.
8. «Мишки присідають» - стоячи на «високих чотирьох», присісти, знову піднятись вгору.
9. «Мишенята піднімають ноги» - сидячи, спертись на долоні, підняти ноги вгору.
10. «Мишенята згинають ноги» - сидячи, спершись на долоні, ставити зігнуті коліна вліво-вправо.
Мишки тренуються рухатись по-пластунськи. 
11. «Мишенята повзуть у нору»- повзання по-пластунськи під дуги по колу. 
12. «Мишенята полізли по лавці» - стоячи на «високих чотирьох», лазити по гімнастичній лавці. 
13. «Мишенята лізуть по драбині» - лазіння по драбині у зручний для дітей спосіб. 
14. «Мишенята стрибають» - стрибки з розбігу через шнур.
15. Рухлива гра «Мишка і котик»(повторити 4-5 разів).

 Кошенята                           

Заняття-гра для дітей молодшої групи


Інструктор: «У бабусі Насті був маленький пухнастий котик. Бабуся його дуже любила, бо він був дуже лагідний і ніжний. Котик любив спати на печі. От і ви сьогодні будете маленькими кошенятами, які лежать і дрімають».
1. «Котики сплять» - лежачи на боці, очі закриті, руки між колінами. 
Але через вікно до кімнати заглянуло сонечко і розбудило котиків.
2. «Котики просинаються» - повороти то на один, то на другий бік.
Сонячні промінчики світять котикам в очі і вони солодко потягуються.
3. «Потягусі» - лежачи на спині, витягнути ноги, тулуб, руки вгору і прошепотіти: «мяу».
Котики повернулися на бік і почали змахувати ногами.
4. «Махи ногами» - лежачи на боці, підняти по черзі то одну, то другу ногу вгору.
Котики завжди любили умиватись.
5. «Котики умиваються» - лежачи на животі, імітувати вмивання личка.
Раптом котики почули шарудіння. Вони прислухаються, чи часом не мишка шарудить.
6. «Де мишка» - стоячи на «низьких чотирьох», виконати повороти голови вліво-вправо.
Та котики не побачили мишку і стали сердиті.
7. «Котики сердяться» - стоячи на «середніх чотирьох», вигинати і прогинати спини, сказавши: «Фрррр».
Кошенята стали гострити свої кігтики.
8. «Нагостримо кігтики» - стоячи на «високих чотирьох», робити по черзі загрібаючи рухи пальцями ніг.
Нагострили кігтики і почали гратись із своїм пухнастим хвостиком.
9. «Дожени хвостик» - стоячи на «високих чотирьох», кружляти навколо себе.
А тепер котики тренують своє тіло.
10. «Повзання по-пластунськи під лавку».
Котики полізли під ліжко до бабусі.
11. «Кошенята повзуть» - стоячи на «середніх чотирьох» лапках прорізання в обручі. 
Потім кошенята почали гратися клубочками ниток.
12. «Ігри з м’ячами» :
а) підкидання і ловіння м’яча, сидячи на килимку.
б) зігнути ноги в колінах, котити м’ячик під колінами.
в) кидати і ловити м’яч, стоячи на колінах.
Кошенята любили лазити по деревах і зовсім не боялися висоти. 
13. «Лазіння по гімнастичній драбинці».
А потім кошенята побачили калюжі і почали перестрибувати через них. 
14. «Стрибки з обруча в обруч».
Раптом кошенята побачили сусідського старого собаку, який сидів під деревом. Вони захотіли з ним погратися.
15. Гра «Кошенята і собака»(повторити 3-4 рази).

 Вовчики-братчики


                                                                     Заняття-гра для дітей старшої групи


Інструктор: «Діти, сьогодні ви будете маленькими вовчиками. Вовчики дуже спритні, веселі, люблять гуляти по лісу, шукати собі їжу. Вранці вовчики прокидаються і розминають свої лапи». 
1. «Розминаємо ручки» - лежачи на спині, піднімання рук вгору-вниз.
Вовчики були дуже допитливі.
2. «Допитливі вовчики» - лежачи на спині, підняти голову і робити повороти вліво-вправо.
Вовчики завжди розминали свої ноги.
3. «Згинання ніг» - лежачи на спині, по черзі згинати ніжку до живота.
Любили вовчики погойдатись на спинках.
4. «Весела гойдалка» - лежачи на спині, тримаючи руками зігнуті коліна, розгойдуватись вперед-назад. 
А ще вони вправно гойдалися і на животиках.
5. «Гойдаємось на животиках» - лежачи на животі, руки вперед і підняті, розгойдуватись вперед-назад.
Вовчики нікого не боялись і коли сердились, вигинали спинки.
6. «Прогинання спини» - стоячи на «низьких чотирьох», прогинання спини вгору-вниз. 
Вовчики дуже любили танцювати.
7. «Вовчики танцюють» - на «низьких чотирьох» розвертання по колу.
Вовчики вирішили розім’яти трохи ноги.
8. «Вовчики піднімають задні лапки» - на «середніх чотирьох» піднімання по черзі ніг вгору.
Вовчики відпочивають.
9. «Піднімання ніг вгору» - сидячи, спершись на долоні, підняти то одну, то другу ногу.
А ще вовчики любили їздити на велосипеді.
10. «Велосипед» - сидячи, спершись на долоні, імітація їзди на велосипеді.
Вовчики підкрадаються до зайчат.
11. «Вовчики просуваються вперед»- сидячи, спершись на руки, пересування вперед за допомогою згинання й розгинання ніг. 
Вовчикам здалося, що під кущами є зайчики.
12. «Вовчики пролізають під кущі» - «на високих чотирьох» підлізання під дуги.
Та зайчат там не було і вовчки пішли по вузькій кладочці далі.
13. «Ходьба на колінах» - пересування по гімнастичній лавці.
А далі вовчики стали на задні лапи і пішли, як циркачі по мотузці.
14. «Ходьба по мотузці» - руки в сторони, ходьба п’ятка-носок.
Вовчики дуже любили грати у футбол. Побачивши м’ячі, вони почали забивати їх у ворота.
15. «Забивання м’ячів у ворота».
А ще вони любили рухливі ігри.
16. Гра «Мисливці та вовчики» (повторити 5-6 разів).