2017-2018 н.р

Який відпочинок на морі без щоденного купання та плес­кання у воді? Звісно, діти залюб­ки робитимуть водні процедури, але з часом їм набридне така од­номанітність. Тож батькам слід потурбуватися про те, аби уріз­номанітнити відпочинок мале­чі на морі. Тут у пригоді стануть прості, але від того не менш за­хопливі ігри на воді та з піском. Будьте певні, такий відпочинок матиме не лише оздоровчий, а й розвивальний ефект для ва­шої малечі.

Організовуючи для дітей ігри на воді, обов'язково дотри­муйтеся таких правил:

■  проводити  ігри  слід  на невеликій глибині;

■  поруч  із  дитиною  нео­дмінно має бути присутній дорослий.

Психологи стверджують, що ігри з водою та піском роз­вивають координацію дітей, сприяють формуванню творчих здібностей, розвитку фантазії та уяви. А ще це — своєрідна самотерапія для зниження агре­сивності, тривожності і страхів дошкільників. Ну і, звісно, чудо­вий варіант сімейного дозвілля на морі. Тож грайтеся і відпочи­вайте залюбки!

Пропонуємо добірку цікавих ігор на воді для вас та ваших дітей:

Хто перший. На від­стані кількох метрів від води на піску проведіть горизонталь­ну лінію. Разом із дітьми виши­куйтеся за цією лінією та за ко­мандою біжіть у воду. Добігши

до визначеної відстані у воді, повертайтеся на берег. Перема­гає той, хто прибіжить першим. Цю гру доцільно проводити за умови, якщо дно моря — пі­щане, а не кам'янисте, аби ні ви, ні діти не поранилися.

  Морський бій. Гру до­цільно проводити у воді. Утворіть дві команди та станьте одна на­впроти другої на відстані одно­го кроку. За сигналом починай­те бризкати водою у суперників. Той учасник, який відвернеться або повернеться до суперників спиною, заробляє для команди штрафний бал. Після завершен­ня гри перемагає команда, у якої менше штрафних балів.

   Занурення. Гру варто проводити на невеликій глиби­ні. Разом із дітьми станьте круж­ка, ведучого поставте у центрі. За командою ведучого на кілька секунд занурюйтеся у воду з го­ловою. Хто не встигає цього зро­бити, того зачакловує ведучий. Зачаклований учасник стає ве­дучим, і гра триває. Цю гру мож­на також організувати з м'ячем.

Не менш цікавими та корис­ними для дошкільників будуть ігри з піском, описані нижче:

 Вгадай предмет. Зро­біть на вологому піску відбитки різних предметів — кубиків, ло­патки тощо. Діти мають здога­датися, який предмет залишив слід на піску. Відтак обов'язково покажіть дошкільникам, що, наприклад, від склянки можуть залишатися сліди кількох ви­дів — дна і верхнього краю.

  Чудернацькі візерун­ки. Для цієї гри вам знадоб­ляться лише дерев'яна паличка та творча уява. Разом із дітьми почергово малюйте різноманіт­ні візерунки на піску біля води, а відтак спостерігайте, як їх зми­ватиме морська хвиля. У такий спосіб можна вивчати або по­вторювати з дошкільниками лі­тери і цифри, читати слова.

Бомба. Закопайте свою руку у пісок. Завдання дітей — розкопати її так, щоб не до­торкнутися до жодного вашо­го пальчика. Інакше ця «бомба» вибухне. Замість руки можна сховати в піску будь-який пред­мет, чітко вказавши дитині міс­це, де він закопаний.

Ну і, звісно, не забувайте будувати з дітьми архітектурні шедеври та готувати «смачню­чі» страви з мокрого піску_.

     Протягом дня діти грають-і вдома різними іграшками, постійно переключаючись з одних на інші. Тож наприкінці дня дитяча кімната зазвичай схожа на справжній іграшковий склад. А прибирати безлад доводиться кому? Звісно ж, батькам. Адже дитина полюбляє гратися іграшками, а не прибирати їх. Тож пропонуємо кілька порад, які допоможуть не лише привчити дитину прибирати і собою іграшки, а й розвинути мисленнєві операції аналізу, синтезу, порівняння і класифікації:

v Організуйте захопливу гру, за правилами якої дитина має зібрати іграшки, напри­клад, до дзвінка будильника або під улюблену музику. Чи запропонуйте дитині стати супергероєм, чиє секретне за­вдання — звільнити фантас­тичний світ від іграшок, або чарівницею, яка має вико­нати чиєсь бажання — і роз­класти іграшки по місцях.

v Не скупіться на добрі сло­ва та похвалу. Заохочуйте дитину за її старання, навіть якщо вона не самостійно зби­рає іграшки, а лише допома­гає це робити вам.

v Запропонуйте дитині гру­пувати іграшки чи збира­ти їх по порядку. Спершу нехай розкладе окремо ляль­ки, м'які іграшки, конструк­тор тощо. А відтак серед кожної групи почергово обе­ре предмети певного кольо­ру, розміру, форми і розкладе їх на місця. Крім цього, мож­на запропонувати дитині по­рахувати кількість іграшок у кожній групі та порівняти, яких іграшок більше, менше, наскільки. Працюючи та гра­ючись, дитина легко засвою­ватиме складні математич­ні дії.

v Розміщуйте іграшки в до­ступних для дитини міс­цях, аби їй було зручно при­бирати їх. Запропонуйте дитині кілька місць, куди можна складати іграшки. Не­хай вона сама вирішить, яке для неї найзручніше.

v Навчайте дитину відчува­ти час. Для цього використо­вуйте пісочний годинник. За­пропонуйте дитині прибрати іграшки за 5, 3, 1 хв. залежно від обсягу ігрового безладу.

v Оберіть різноколірні ко­робки для зберігання ігра­шок. Таке незвичайне схови­ще неодмінно зацікавить та приверне увагу дошкільників, а відтак сприятиме перетво­ренню прибирання іграшок на забаву.

v Не змушуйте складати іграшки, пригрозивши, що інакше  викинете   їх.   Часом ліпше відкласти прибиран­ня, помітивши, що дити­на стомилася чи погано по­чувається.

v Призвичайте дошкільни­ка до прибирання ігра­шок. Дитина має сприйма­ти цей процес як звичний та обов'язковий. Систематичне прибирання іграшок після гри поступово перетвориться на корисну звичку.

v Надихайте дитину влас­ним прикладом. Ретель­но стежте за чистотою та по­рядком у домі та час від часу наголошуйте на тому, як приємно й затишно, коли скрізь чисто й усі речі на своїх місцях.

Певні, дотримавшись та­ких простих порад, ви перетво­рите прибирання іграшок на корисне та захопливе заняття для дітей. А відтак виховаєте маленького помічника чи по­мічницю, які залюбки допома­гатимуть вам підтримувати по­рядок удома!

Як підготувати себе та дитину до свята

Рекомендації для батьків

ü  Замисліться, чому для вас так важливо, щоб дитина виступила? Ви прагнете, щоб дитина отримала задоволення від участі у святковому заході, чи вами керує батьківське самолюбство? Помилково вважати, наче те, що добре для вас, добре й для дитини.

ü  Запитайте себе, чи зобов'язана ваша дитина вчити вірші, зображати метели­ка або танцювати навколо ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє, і не мають залежати й ваші з нею взаємини. А змушуючи дитину робити те, що їй не до вподоби, ви навряд чи зробите її більш упевненою в собі.

ü  Не залякуйте й не шантажуйте дитину, намагаючись змусити її вивчити напам'ять вірш чи пісеньку. Свято не має перетворюватися на засіб маніпуля­ції, а подарунок — на засіб педагогічного впливу.

ü  Ставтеся до підготовки до свята простіше. Не загострюйте ситуацію, не на­бридайте дитині домашніми репетиціями та повчаннями. Якщо перетворити нудне заучування на захопливу гру, дитині самій стане цікаво.

ü  Пам'ятайте, не всі діти створені для сцени. З одного боку, слід вчити дитину виступати, а з другого — неможливо зробити це за кілька днів до свята.

ü  Намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю своєї дити­ни. Адже маленькі діти виступають не перед аудиторією, а насамперед перед своїми батьками. Зверніть увагу: коли ваша дитина виступає, вона дивиться вам у вічі, шукаючи підтримку та схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буде дивитися в очі.

ü  Не забувайте: незважаючи на те, що свято буває нечасто, це не означає, що дитина має, як дорослі, веселитися до знемоги. Дозвольте їй бути самою собою, навіть якщо для дитини найліпшим святом буде можливість тихенько відсидітися на стільці до кінця святкування.

ü  Проявляйте безумовну любов та прийняття дитини в будь-якій ситуації. У жод­ному разі не вживайте висловлювань на кшталт «Якщо ти знову так зробиш, мама і тато тебе більше не любитимуть!».

ü  Ніколи не обзивайте та не ображайте дитину. Можна проявляти незадоволен­ня дією дитини, її вчинком, поведінкою, але не її особистістю в цілому.

ü  Будьте чуйними до дитини. Якщо дитина просить вас погратися з нею, приді­лити їй увагу, а ви на той момент не можете цього зробити, не дратуйтеся через її надокучливість. Ліпше покажіть дитині, що розумієте її прохання, поясність, чому в даний момент не можете виконати його. Не варто «відкуповуватися» від дитини іграшками та подарунками, для неї набагато важливіша та потрібніша ваша безпосередня увага.

ü  Говоріть із дитиною про її почуття. Дитина поступово засвоїть мову своїх почут­тів, і їй буде простіше сказати вам, що вона ображена, засмучена, зла, почуває себе самотньою, а не намагається привернути вашу увагу своєю поведінкою. Єдине, чим не варто зловживати, так це впевненістю у тому, що дорослий ліпше знає, що відчуває дитина. Дорослий може лише припускати (на основі свого досвіду, само­спостереження, спостереження за оточенням, що означає поведінка дитини. Ди­тина має бути активним оповідачем про свій внутрішній світ. Дорослий має лише надавати їй таку можливість та засоби для її втілення.

ü  Обіймайте та цілуйте дитину. Обійми виконують надзвичайно важливі функ­ції для дитини: прийняття, підтримки, захисту, поновлення емоційного комфорту, єдності сім'ї, фактичне підтвердження любові батьків, а також того, що батьки мають потребу в тактильних та емоційно насичених контактах із нею.

ü  Поважайте особистість у вашій дитині. Дослухайтеся до її думки, сприймайте серйозно її почуття. Надавайте дитині достатню свободу та незалежність, за яку дитина сама відповідатиме. Водночас покажіть їй, що за необхідності, якщо вона попросить, ви готові допомогти їй, дати слушну пораду тощо. У дитини має бути своя територія, вхід на яку дорослим дозволено лише за її згоди. Помилково вва­жати, що в дитини не має бути жодних секретів від батьків.

ü  Не забувайте хвалити дитину. Коли дитина правильно реагує на похвалу, нама­гайтеся закріпити ці зусилля. Дитина ліпше реагує на похвалу, коли бачить, що батьки справді задоволені нею. Не варто казати слова на кшталт «хороший хлоп­чик» чи «хороша дівчинка». Ліпше висловлюватися так: «Мені подобається, як ти вчинив (-ла)». Така похвала дає дитині змогу відчути, що вона може скласти гарне враження про себе.

ü  Розмовляйте з дитиною наодинці. Якщо дитина провинилася, розмовляйте з нею про її вчинок без свідків (родичів, інших дітей тощо). Під час розмови намагай­теся не використовувати емоційних висловлювань на кшталт «Як не соромно». Будьте стриманими та виваженими.

ü  Приділяйте час спільній діяльності з дитиною. Вигадайте значущий для вашої сім'ї ритуал. Наприклад, читання казки перед сном, спільний перегляд мультфіль­мів, участь у настільних іграх, проведення сюжетно-рольових ігор для всієї сім'ї тощо.

 Готовность дитини до школи!!!

Вiдповiдь Костянтина Анiкеєва:

   Вiдповiдно до статтi 150 Сiмейного кодексу України вiд 10 сiчня 2002 р. № 2947-III (iз змiнами, далi – Сiмейний кодекс) батьки забов`язанi пiклуватися про здоров`я дитини , iї фIзичний духовний та моральний розвиток

Частиною 6 статтi 12 Закону України  << Про охорону дитинства >> вiд 26 квIтня 2001 р. № 2402- III (iз змiнами, далi – Закон № 2402)встановлено, що батьки або особи, якi їх замiнюють, несуть вiдповiдальнiсть  за порушення прав i обмеження законних iнтересiв дитини на охорону здоров`я, фiзичний i духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення вiд виконання батькiвських обов`язкiв вiдповiдно до Закону № 2401.

У частинi 3 статтi 8 Закону України  <<Про дошкiльну освiту>> вiд 11 липня 2001 р. № 2628- III (iз змiнами, далi – Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, якi їх замiнюють несуть вiдповiдальнiсть перед суспiльством i державою за розвиток, виховання i навчання дiтей,  а також збереження їх життя, здоров`я, людської гiдностi.

Згiдно з частиною 2 статтi 11 Закону № 2628, дошкiльний навчальний заклад створює безпечнi та нешкiдливi умови розвитку, виховання та навчання дiтей, режим роботи, умови для фiзичного розвитку та змiцнення здоров`я  вiдповiдно до санiтарно- гiгiєнiчних вимог та забезпечу є їх дотримання.

Тобто, вищезазначенi норми встановлюють,  вiдповiдальнiсть батькiв або осiб, якi їх замiнюють, та дошкiьного навчального закладу за навчання дiтей, збереження  їх життя та здоров`я тощо.

Крiм того, слiд зазначити, що вiдповIдно до частини 1 статтi 6 Сiмейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повнолiття.

Частиною 2 статтi 6 Сiмейного кодексу визначає, що малолiтньою вважається дитина до досягненя нею чотирнадцяти рокiв. Неповнолiтньою вважається дитина у вiцi вiд чотирнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв.

Вiдповiдно до статтi 32 Цивiльного кодексу України вiд 16 сiчня 2003 р. № 435- IV ( iз змiнами, далi – Цивiльний кодекс) фiзичнi особи у вiцi вiд чотирнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв мають неповну цивiльну дiєздатнiсть.

Умови набуття та надання повної цивiльної дiєздатностi визначаються статями 34 та 35 Цивiльного кодексу.

З огляду на це, забирати з дошкiльного навчального закладу своїх братiв та /або сестер має право лише особа, яка досягла повнолiття.

 Як можна захистити дитину під час епідемії грипу, не вдаючись до дорогих імпортних препаратів?

Пропонуємо Вам рецепт тибетської медицини, який легко приготувати у домашніх умовах: взяти 4 середніх лимони, вимити , облити окропом, не знімаючи шкірку,пропустити через м`ясорубку. Потерти на дрібну терку 4 головки часнику, змішати з лимонами. Залити 2-ма літрами холодної кип`яченої води, дати постояти 3 доби. Вживати у процідженому вигляді протягом 40 діб, по 15-20 мл. Для дітей (це приблизно 1 десертна або 1 столова  ложка) та 30 мл. Для дорослих тричі на день (враховуючи сучасний графік нашого життя, мінімум двічі на день – вранці та увечері).

Ця суміш не лише містить життєво необхідний взимку вітамін С, але значно поліпшує імунітет, дозволяє швидко лікувати дитину під час хвороби. Часник містить більше ніж 100 природних антибіотиків та речовин,  які підтримують еластичність судин всього організму, особливо серця та мозку (що дуже важливо для тих, кому за 50). Додам, що рідина – приємного кислуватого смаку, для молодших дітей її можна перед вживанням змішати з сиропом чи просто цукром.